Это творческое озарение в виде обворожительного рассказа Анны Заворотной так же является милостью преданного служения, поскольку он родился во время нектарного служения по сортировке цветов на разные виды служения — гирлянды, Пушпу, поклонение Божествам.

Рассказ посвящается матаджи из Киевского храма:    
матаджи Махамане, матаджи Елене и матаджи Ольге,
по милости которых я обрела возможность заниматься
нектарным служением по сортировке цветов Кришны.

Она вошла в стебель и начала расти. Вскоре этот отросток отрезали, выкопали и пересадили. Ещё через некоторое время росток дал листья и бутоны. И когда бутоны распустились, за ними пришли люди. Она почувствовала свой шанс на освобождение, поднялась к одному из цветков, который срезали, сразу же после этого, она решила его покинуть, поэтому пошла к середине цветка, но почему-то что-то её из цветка не выпускало...

Так она вместе с другими цветами оказалась в полупрозрачном жёлтом пакете, который куда-то поехал. Потом его несли и он оказался в каком-то помещении, где слышались приятные и, вроде бы, знакомые запахи. И вот она услышала женские голоса и ощутила знакомую атмосферу, но понять, где именно оказалась, так и не смогла.

Совсем скоро содержимое пакета высыпали на светлую шёлковую ткань и нежные женские руки начали перебирать цветы.
— Матаджи Лена, посмотрите, какая красота!
— Какие чудеса Кришна творит! Да, эту можно и предложить непосредственно Божествам.
    И молочно-розовая пышная роза оказалась в корзинке среди других прекрасных роз. Она пыталась вспомнить, кто такой Кршна, но не смогла. Тем временем корзинку куда-то отнесли выше и поставили в холодильник. Каждый день из неё брали несколько роз и несли куда-то дальше. И вот однажды очередь дошла и до неё. Она с другими розами оказалась в металлической ёмкости, которую куда-то понесли. И вот вдруг неожиданно протрубила раковина. Нет, не боевая раковина Курукшетры, а раковина, прославляющая Бога. В воздухе разлился сладкий тёплый аромат благовоний и затем какая-то пожилая женщина взяла ёмкость и предложила из неё цветы Божествам.

И только лишь тогда, когда наша роза оказалась у стоп Господа Чайтаньи Махапрабху, она вспомнила, как когда-то Джай и Виджай не пустили её к Кршне, как в зависти своей она упала так низко и начала цикл реинкарнаций... И вот только сейчас Господь вновь явил ей свою беспричинную милость, позволив ей снова обрести прибежище у Его лотосных стоп. Вспомнив свою истинную природу и смысл этой жизни, джива на волнах экстаза поплыла непосредственно служить Кршне...

 Назад к Богу через преданное служение

Назад до Бога

Украинская версия рассказа (изначальная)

Присвячую це оповідання матаджі Махамані,
матаджі Олені і матаджі Олі, милістю яких
маю нектарне служіння з сортування квітів Крішни

Вона ввійшла до пагону і стала зростати. Невдовзі цей відросток відрізали, викопали і пересадили. Ще за якийсь час пагін дав листя і бутони. І ось коли бутони розпустилися, за ними прийшли люди. Вона відчула свій шанс на звільнення, тому вона піднялася до однієї з квіток, яку зрізали. Відразу після цього, вона вирішила покинути квітку, тому пішла до її середини, але якась таємнича сила не давала це зробити. Таким чином, вона разом з іншими квітами опинилась у напівпрозорому жовтому пакеті і кудись поїхала. Потім пакет занесли у якесь приміщення, в якому відчувалися приємні, наче знайомі, запахи. І ось вона почула жіночі голоси, відчула дуже знайому атмосферу, ...  але й так і не змогла зрозуміти де саме вона опинилася.

Зовсім скоро вміст пакету висипали на світлу шовкову тканину і ніжні жіночі руки почали перебирати квіти.
— Матаджі Олено, погляньте, яка краса!
— Які дива створює Кршна! Так, цю можна і запропонувати Божествам.
         І молочно-рожева пишна троянда опинилась у кошику серед інших найгарніших троянд. Вона намагалася згадати, хто такий Кршна, але не змогла. Кошик віднесли кудись вище і поставили у холодильник. Кожного дня з нього брали декілька троянд і кудись відносили. І ось, нарешті, черга дійшла і до неї! Вона з іншими трояндами опинилась у металевій посудині, яку кудись понесли. І ось раптом просурмила мушля. Ні, не бойова мушля Куркушетри, а мушля, що прославляє Бога. У повітрі розлився солодкий теплий аромат благовонній і потім якась літня жінка взяла посудину і запропонувала з неї квіти Божествам.

І ось коли наша троянда опинилася у стоп Господа Чайтан'ї махапрабгу, вона згадала, як колись Джай і Віджай не пустили її до Кршни, як у заздрості своїй вона впала так низько, що почала цикл реінкарнацій... І тільки зараз Господь знову проявив свою безпричинну милість, дозволивши їй знайти притулок у Його лотосних стоп. Згадавши свою справжню природу і смисл цього життя, джива на хвилях екстазу попливла безпосередньо служити Кршні.

Матаджі Ганна Заворотна

 Vedic-Culture.in.ua